Вчені пояснили, як мозок схиляє нас до переїдання

Ви знаходитесь на дієті, але заглянувши в холодильник, дістаєте звідти все жирне та солодке і з’їдаєте. Або прийняли тверде рішення їсти нормальну їжу, але відчули аромат попкорну в фойє кінотеатру і ось вже у вас в руках велике відерце – і в ньому зовсім не салат.

Вчені пояснили, як мозок схиляє нас до переїдання 1

Це здається такою банальною ситуацією, що навіть видається нормою. Але чи замислювалися ви, від чого залежить така харчова імпульсивність і чи можна її якось уникнути?

Таким питанням задалася команда дослідників з Університету Джорджії, і вчені змогли визначити конкретний ланцюг в мозку, що змінює рівень імпульсивності харчової поведінки. Висновки команди були недавно опубліковані в журналі Nature Communications.

«У нашому мозку є певна фізіологія, яка регулює здатність говорити «ні» — пояснює Емілі Ноубл, доцент Коледжу сімейних і споживчих наук UGA, що був провідним автором статті, — «В експериментальних тваринних моделях ми змогли активувати цю схему і отримати певну поведінкову реакцію».

Тренуючись на щурах, дослідники сконцентрувалися на підмножині клітин мозку, що продукують тип передавача в гіпоталамусі, званих меланін-концентруючим гормоном (МКН).

Попередні дослідження показали, що підвищення рівня МКН в мозку збільшує споживання їжі, але тепер вдалося зрозуміти, що це відбувається саме за рахунок зростання імпульсивної поведінки.

Дослідники навчали щурів натискати важіль для отримання “смачної, з високим вмістом жиру і високим вмістом цукру” гранули. Однак щуру необхідно було робити паузу 20 секунд між натисканнями. Якщо ж щур занадто швидко тиснула на важіль, доводилося чекати ще 20 секунд.

Потім дослідники використовували передові методи для активації специфічного нейронного шляху МКН від гіпоталамуса до гіпокампа, частини мозку, що бере участь в навчанні і функції пам’яті. Щури з активованим МКН не могли чекати 20 секунд, вони ніби грали проти себе.

Додаткові досліди показали, що МКН не впливає на любов до їжі або на мотивацію для її отримання. Тим не менш, тваринам важко було чекати належний час через пошкоджену здатність контролювати свої імпульси.

Таким чином вчені вважають, що знайшли ключ до переїдання. «Ми знайшли схему, яка вибірково впливає на імпульсивність харчової поведінки. Це відкриває можливість для розробки лікарських препаратів, які допоможуть людям дотримуватися дієти, не знижуючи нормальний апетит і не роблячи смачні продукти менш смачними».