Кіста піхви: причини, симптоми, лікування, прогноз, профілактика

Кістою піхви називають утворення у вигляді порожнини з рідиною всередині. Симптоми можуть бути відсутні. Якщо виявлена невелика кіста, то рекомендують динамічне спостереження, при великих розмірах – її видалення.

Кіста піхви: причини, симптоми, лікування, прогноз, профілактика 1

Причини

Розрізняють два типи кіст піхви – вроджені і травматичні.

Вроджені кісти виникають як результат порушення внутрішньоутробного розвитку плода. Його, в свою чергу, викликають патологічні фактори, які впливають на жінку (мати дівчинки, у якої і буде виявлена кіста) під час вагітності:

  • фізичні травми живота, аномальні температури (занадто високі або занадто низькі), радіоактивне опромінення;
  • хімічні – потрапляння в організм вагітної, а далі в організм майбутньої дитини хімічних агресивних речовин (промислових, сільськогосподарських, побутових);
  • екологічні – через проживання вагітної в екологічно несприятливих умовах;
  • психоемоційні – несприятлива психологічна обстановка (з наявністю стресів, дедлайнів, цейтнотів і так далі), в умовах якої проходить вагітність;
  • шкідливі звички майбутньої матері – куріння, прийом алкоголю, вживання наркотичних речовин та інше.

Травматичні кісти виникають після порушення цілісності стінки піхви. Зазвичай це спостерігається в результаті:

  • родових травм;
  • переривання вагітності;
  • хірургічного втручання в піхву.

При цьому під час травми в товщу тканин піхвової стінки проникають епітеліальні клітини, з яких виростає описуване утворення.

Кіста піхви: причини, симптоми, лікування, прогноз, профілактика 2

Розвиток патології

Кісти піхви являють собою порожнину, оточену тонкими стінками і наповнену рідиною. Вони можуть розташовуватися в різних відділах піхви – по передній, задній і бічних стінках.

Кіста схожа на кульку (за формою кругла) або яйце (овоїдна). Її розміри можуть бути різними – від декількох міліметрів в діаметрі і більше.

В запущених випадках (при пізньому зверненні) виявляють гігантські кісти піхви – в діаметрі від 10 см і більше.

Зазвичай формується одна кіста, рідше – кілька. Вона може збільшуватися в розмірах, або її діаметр може залишатися одним і тим же протягом багатьох років.

Симптоми розвитку кіст піхви

Досить часто кіста піхви ніяк не проявляються. Якщо з’являються симптоми, то це:

  • болі;
  • відчуття наявності стороннього тіла в піхві;
  • порушення сечовипускання і спорожнення кишечника.

Характеристики болів наступні:

  • по локалізації – внизу живота над лобком або в області промежини (в залежності від локалізації кісти);
  • по розповсюдженню – іррадація не характерна;
  • за характером – ниючі, тягнуть;
  • по вираженості – зазвичай помірні;
  • по виникненню -найчастіше виникають під час статевого акту, сечовипускання, дефекації.

Діагностика

Діагноз кісти піхви нерідко поставити складно через відсутність симптоматики. Досить часто такі кісти стають випадковою лікарською знахідкою – під час профілактичного огляду або обстеження з приводу якогось іншого захворювання. У діагностиці при підозрі на виникнення патології враховують скарги пацієнтки, анамнез (історію розвитку) патології, дані додаткових методів обстеження.

З анамнезу зазвичай з’ясовують наступне:

  • як проходила вагітність матері пацієнтки, чи не було діагностовано у хворої якихось вроджених аномалій;
  • чи не переносила пацієнтка гінекологічні операції.

З додаткових методів інформативні вагінальний і ректальний методи обстеження. Під час них намацують округле утворення.

Інструментальні методи, що використовуються в діагностиці кісти піхви, це зазвичай:

  • гінекологічний огляд за допомогою дзеркал;
  • ультразвукове дослідження (УЗД) – за допомогою ультразвуку виявляють кісту, встановлюють її точну локалізацію, форму, розмір;
  • кольпоскопія – вивчення стану піхви за допомогою кольпоскопа, який являє собою різновид ендоскопічної техніки з вмонтованою оптичною системою і підсвічуванням.

Лабораторні методи саме для виявлення кісти піхви не є інформативними. Але зазвичай в рамках діагностичного процесу роблять забір вмісту піхви (мазок) – для виявлення атипових клітин, якщо такі є, і для вивчення мікрофлори піхви.

Диференціальну (відмінну) діагностику кісти піхви проводять в першу чергу з такими патологіями, як:

  • добро – і злоякісні пухлини – як піхви, так і сусідніх з нею структур (найчастіше – прямої кишки);
  • опущення стінки піхви.

Ускладнення

Найбільш часте ускладнення кісти піхви – її розрив. Також можливе інфікування вмісту кісти з подальшим нагноєнням.

Лікування і операція при розвитку кіст піхви

Якщо кіста піхви має невеликі розміри, не росте і не провокує виникнення будь-яких клінічних ознак, жінка при цьому почувається добре, то рекомендується динамічне спостереження за пацієнткою у вигляді періодичних оглядів спеціаліста і проведення ультразвукового дослідження.

Якщо потрібно лікування, то воно тільки хірургічне: ліків для «розсмоктування» кісти немає.

При кісті піхви забороняється займатися самолікуванням – масажем, примочками, застосуванням теплових процедур (у вигляді прикладання грілки): це не тільки не допоможе, але і може викликати серйозні ускладнення (наприклад, розрив стінки кісти).

Народні цілителі, які пропонують всякі «зілля» для «розсмоктування» кісти піхви – шарлатани, так як під впливом народних засобів (навіть нешкідливих за своїм складом) рідина, яка знаходиться в порожнині кісти, не відтікає, порожнина кісти не заростає.

Застосовують кілька видів оперативного втручання для ліквідації даного утворення. Найбільш радикальний – повне видалення кісти, яке проводиться шляхом її вилущування.

Іноді кісту вилущити важко. Причинами можуть бути:

  • технічні труднощі, що виникли під час операції;
  • індивідуальні особливості будови статевих органів жінки.

В цьому випадку стінку кісти розсікають, рідину відсмоктують, а стінки кісти підшивають до сусідніх тканин, таким чином ліквідуючи порожнину.

Кісту піхви намагаються ліквідувати шляхом її проколу і відсмоктування вмісту. Але такий метод не відрізняється ефективністю – хвороба може рецидивувати: в порожнині кісти знову утворюється і накопичується рідина.

У післяопераційному періоді рекомендується щадний режим статевого життя (тривалість такого відрізка часу встановлюється індивідуально лікарем) і періодичний огляд у лікаря.

Профілактика та прогноз

Методи профілактики вродженої кісти піхви відсутні. Ризик її формування можна зменшити, якщо забезпечити майбутній матері дівчинки нормальні умови перебігу вагітності.

Основними заходами профілактики травматичних кіст є:

  • правильне ведення пологів для уникнення травмування жінки;
  • грамотне акуратне виконання операцій на піхву.

Прогноз при кісті піхви в цілому сприятливий. Але він може ускладнитися при виникненні ускладнень – зазвичай в запущених випадках.