Втрата голосу, або афонія, є станом, при якому людина втрачає здатність говорити або видавати звуки голосових складок. Цей стан може бути тимчасовим або стійким і мати різноманітні причини.
Однією з найпоширеніших причин втрати голосу є захворювання верхніх дихальних шляхів, такі як горло, ларингіт (запалення голосових складок), бронхіт або грип. Ці інфекції можуть призвести до подразнення слизової оболонки та набряку голосових складок, що ускладнює їх правильну роботу.
Психологічні фактори, такі як стрес, тривожність або емоційні переживання, також можуть призвести до тимчасової втрати голосу через спазм голосових складок.
Іншими можливими причинами можуть бути переохолодження, перегрів або травми горла та голосових складок, а також побічні ефекти деяких лікарських препаратів.
Основні причини втрати голосу
Осиплість або повна втрата здатності розмовляти відбувається при декількох патологічних захворюваннях. В основному, простудні захворювання загрожують втратою голосу, але фахівці виділяють і ряд інших патологій, що викликають дане порушення.
- Гострий ларингіт. Запалення гортані відбувається незалежно від вікової категорії. Воно обумовлено бактеріальною або вірусною інфекцією, але частіше – банальним переохолодженням: в результаті вживання холодного напою або морозива.
- Бронхіт, ангіна.
- Пошкодження шиї і її структур.
- Інтоксикація димом або газом.
- Перенесення емоційного потрясіння.
- Попадання сторонніх предметів в гортань.
- Порушення ендокринного генезу – частіше, якщо проблеми відбуваються з функціональною діяльністю щитовидної залози.
- Перевтома і перенапруження голосових зв’язок.
- Спілкування при низьких температурах.
- Злоякісні новоутворення гортані.
- Статеве дозрівання у хлопчиків. Мутація голосу нерідко ускладнюється його короткочасною втратою.
- Куріння.
Кожен з цих факторів може бути актуальним як окремо, так і в поєднанні, що ускладнює перебіг патології. Погіршення стану супроводжується першіння в горлі, загальною слабкістю, проявами кон’юнктивіту, підвищенням температури тіла.
Діагностика при втраті голосу
Діагностика при втраті голосу передбачає проведення ряду медичних обстежень та консультацій із спеціалістами для визначення причини проблеми.
- Медична анамнез: Лікар збирає інформацію про ваші симптоми, історію захворювань та фактори ризику. Важливо розповісти лікарю, коли вперше виникли симптоми втрати голосу та як вони розвиваються.
- Фізічне обстеження: Лікар проводить зовнішнє обстеження горла та шиї, оцінюючи наявність запалення, набряку або інших ознак проблеми.
- Ларингоскопія: Ця процедура дозволяє лікарю докладніше оглянути структури горла і голосових зв’язок за допомогою спеціального приладу, який вводиться через рот або ніс. Вона допомагає виявити патології та оцінити стан слизової оболонки.
- Відбиток голосових зв’язок: У деяких випадках лікар може виконати фонокардіографію або ларингоскопію з відбитком голосових зв’язок, щоб оцінити їх функцію.
- Аналіз крові та інші лабораторні дослідження: Лабораторні аналізи крові можуть допомогти виявити можливі інфекції або запальні процеси. Інші дослідження можуть бути призначені в залежності від симптомів та історії захворювань.
- Консультація із спеціалістами: Якщо лікар вважає це необхідним, вас можуть направити на консультацію із іншими спеціалістами, такими як аудіолог, отоларинголог (лор), пульмонолог, імунолог або онколог.
- Додаткове обстеження: У важких випадках може бути призначено додаткове обстеження, таке як комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) для отримання детального зображення внутрішніх структур горла та голосових зв’язок.
Лікування при втраті голосу
Самостійно намагатися відновлювати голос небезпечно, оскільки велика ймовірність погіршення перебігу основного захворювання.
Обсяг і особливості терапевтичної тактики зумовлює основна причина. Лікування передбачає кілька важливих дій.
- Розмовляти тільки пошепки – протипоказано напружувати голосові зв’язки, прикладати зусилля, щоб говорити звичним тембром.
- Вживати їжу м’якої текстури, щоб не пошкодити вразливі слизові оболонки, а напої – молоко з медом, чай та соки – не повинні бути гарячими або надміру охолодженими.
- Горло потрібно утеплити – шарф, хустка, палантин – не має значення: головне, щоб запалена область не контактувала з відкритим повітрям.
- Тримати в теплі ноги. Якщо голос пропав на тлі простудної інфекції – потрібно подбати про попередження переохолодження. На ноги потрібно надіти шкарпетки. Допустиме проведення ножних ванн, але за умови відсутності високої температури тіла: жар – важливе протипоказання до проведення процедури.
- Як мінімум на період лікування, потрібно відмовитися від куріння нікотин і смоли осідають на голосових зв’язках, піддаючи дану структуру токсичній дії. У разі запалення горла і відсутності голосу це подвійно неприпустимо.
- Якщо нездужання викликано ларингітом – постільний режим важливо дотримуватися навіть при нормальному рівні температури тіла.
Якщо втрата голосу виникла через гормональні порушення, важливо звернутися до ендокринолога. Якщо це новоутворення має значні розміри, можливо, лікар порадить провести хірургічне видалення. У випадку менших пухлин, може бути обране консервативне лікування за допомогою гормонів. Виправлення гормонального дисбалансу допоможе відновити голос та здатність до мови. Також ендокринолог може рекомендувати регулярне проведення лабораторних досліджень для контролю.
У випадку, коли афонія виникла через потрапляння стороннього об’єкта в горло, що часто трапляється у дітей дошкільного віку, важливо спробувати видалити цей предмет, щоб уникнути задухи. Водночас, варто негайно викликати лікаря, оскільки навіть якщо предмет вдалося вилучити, горло потребує огляду та можливо обробки. Ситуація може бути серйозною і вимагати невідкладної медичної допомоги.
Якщо пацієнт стикається з втратою голосу та переживає тривалий та виснажливий кашель без відхаркування мокротиння, лікар може призначити бронхолітики. Ці медикаменти допоможуть зробити бронхіальний слиз менш в’язким та полегшити його виділення, зменшуючи біль та дискомфорт. Також існують зігріваючі мазі, які застосовуються на шкірний покрив горла. Важливо виконувати цю процедуру згідно з рекомендаціями лікаря, дотримуючись правильної дози та режиму, щоб уникнути порушень кровообігу в судинах шкіри.
Коли голос зникає через застуду або грип, основний акцент робиться на боротьбі з вірусом. Лікар може призначити противірусні препарати та рекомендувати підвищити споживання рідини, включаючи вітамінізовані напої, такі як соки, морси та компоти. З дотриманням медичних рекомендацій та постільного режиму одужання зазвичай настає протягом 3-5 днів, а голос відновлюється за 2-3 доби в залежності від імунітету пацієнта.
У випадку, коли афонія викликана розвитком ангіни, пацієнта госпіталізують, і лор-лікар призначить антибактеріальну терапію, зазвичай ін’єкції антибіотиків. Голос відновиться після нормалізації температури тіла та зняття запального процесу.
Важливо зауважити, що при ангіні не рекомендується парити ноги без дозволу лікаря. Застосування зігріваючих мазей та гелів також повинно здійснюватися за лікарським призначенням для запобігання можливим ускладненням.
Одночасно з основним лікуванням лікар може порадити приймати вітамінні комплекси, оскільки нездужання може споживати імунні резерви організму. Постійне поповнення вітамінів може покращити імунітет та сприяти швидшому одужанню.
Для зменшення набряку горла і полегшення стану при афонії лікар може призначити антигістамінні препарати та сечогінні засоби. Інгаляції також можуть мати позитивний ефект: можна використовувати фізіологічний розчин (сольовий, безпечний для осіб різного віку) або мінеральну воду.
Основним завданням в лікуванні афонії є усунення основного захворювання, оскільки відновлення мовних функцій настає після повного одужання. Проте важливо пам’ятати, що погіршення якості голосу або його втрата можуть бути уникнуті, якщо бути обережними щодо стану голосових зв’язок. Зменшуйте навантаження на них, уникаючи перенапруження, і обмежуйте вплив негативних факторів, таких як нікотин та низькі температури. Відновлення голосу після захворювання відбувається краще і швидше при дотриманні цих рекомендацій.
