Вуха контактують з різними забруднювачами – пилом, шкірними виділеннями, мікроорганізмами, чужорідними тілами. Так як для збереження слуху важливо підтримувати чистоту вушної раковини і прохідність слухових проходів, організму необхідний якийсь механізм, що забезпечує їх самоочищення.
І такий механізм є, це виділення вушної сірки. Зрозуміло, до справжньої сірки ця субстанція відношення не має, а лише походить на неї зовні.
Вушна сірка виробляється особливими залозами. Вона містить ряд речовин, що володіють захисними властивостями. Так, ліпіди в її складі роблять поверхню слухового проходу гідрофобною, а пептиди і більші білки (в тому числі і антитіла) мають протигрибковий, антибактеріальний і противірусний ефект.
Сірка бере участь в підтримці оптимальної вологості і температури у вусі, що важливо для проведення звукового сигналу. Кисле середовище, яке вона дає, важливе для захисту від патогенів. Крім того вушна сірка «захоплює» прилипаючі частинки і «виводить» їх назовні. Таким чином, вушна сірка сама по собі – це не бруд, а продукт організму, що допомагає захищати і підтримувати функцію нашого слухового апарату.
Що таке сірчані пробки, чим небезпечні
В нормі у людини виробляється близько 15-20 г вушної сірки в місяць. Зазвичай вона не накопичується в слуховому проході, а виводиться поступово при жуванні і розмові, нахилах голови і в положенні лежачи.
Але найчастіше у людей спостерігається підвищена секреція вушної сірки, що може сприяти формуванню сірчаної пробки – скупчення вушної сірки, що перекриває слуховий прохід повністю або частково.
- Супутні захворювання (цукровий діабет, гіперхолестеринемія).
- Анатомічні особливості будови слухового проходу.
- Надлишковий ріст волосся у вусі.
- Використання навушників або інших слухових приладів.
- Плавання та інші водні види спорту.
- Наявність додаткових забруднювачів (робота на борошномельному, тютюновому виробництві, робота в запиленому приміщенні).
- Неправильне очищення вуха.
Формування сірчаної пробки супроводжується рядом неприємних симптомів: закладеністю вуха, зниженням слуху аж до його втрати, відчуттям свого голосу як «з колодязя», болем і шумом у вусі, кашлем. Рідше може з’являтися головний біль, запаморочення, нудота.
Що можна зробити неправильно
Найпоширеніший спосіб підтримки чистоти вух – використання ватних паличок.
- Видалення шару вушної сірки оголює епітеліальні покриви вуха, що підвищує ризик інфікування.
- Також видалення сірки стимулює залози активніше працювати, що в кінцевому підсумку збільшує її кількість.
- При очищенні вуха паличкою сірка ущільнюється і проштовхується вглиб, що сприяє формуванню пробки.
- Занадто активне використання ватної палички може привести до травмування слухового проходу і барабанної перетинки.
Те ж саме стосується використання інших предметів для чищення вух: сірників, шпильок або навіть спеціальних лопаток.
Іноді можна чути рекомендації використовувати для очищення вух так звані вушні свічки, це трубки просочені воском, які вставляються в вухо і підпалюються. За словами їх виробників, тепло від свічки розріджує вушну сірку, а горіння призводить до формування області низького тиску, яка «витягує» все з вуха.
Але ніяких доказів цьому немає. По-перше, ніякого підтвердження того, що вушна сірка дійсно стає рідшою не наводиться. А по-друге, низький тиск, навіть якщо він і виникає, має тут же вирівнюватися за рахунок наявності великого отвору на кінці свічки.
Чорні маси, що залишаються в свічці після згасання це не видалена з вуха сірка, а частинки сажі і воску від самої свічки.
На жаль, використання таких засобів не тільки марне, але і може бути небезпечним через ризик опіків і пошкодження слухового проходу або барабанної перетинки самою свічкою або розплавленим воском.
Ще один потенційно небезпечний підхід – використання для очищення вуха іригаторів, призначених для гігієни порожнини рота. Розчин подається під занадто високим тиском, що також загрожує можливістю травми барабанної перетинки. Причому це може відбуватися навіть при використанні іригатора на третину його потужності!
То як чистити вуха, якщо нічого не можна
У нормі досить протирати зовнішню частину вуха вологою тканиною (наприклад, рушником) без надмірного тиску під час щоденного душу, видаляючи забруднення, потім ретельно висушити. Не потрібно намагатися очистити внутрішню частину вуха тим же рушником, пальцями або іншими предметами!
У домашній практиці також можливе використання засобів, що розм’якшують вушну сірку і полегшують її виведення. Важливо, що при наявності отворів (перфорацій) в барабанній перетинці, ці препарати використовувати не можна.
При наявності сірчаних пробок їх видаленням займається кваліфікований фахівець. Для цього йому можуть знадобитися спеціальні засоби та інструменти.
Таким чином, завжди слід пам’ятати, що вуха вимагають уважного і дбайливого ставлення до себе, а прагнення дотримуватися гігієни не повинно шкодити здоров’ю.
