В Інтернеті все частіше спливають згадки так званого інтервального голодування. Його прихильники вважають, що періодична відмова від їжі приносить їм величезну користь: покращує метаболічні процеси, знижує ризик серцево-судинних захворювань. Розберемося, що ж відбувається в організмі під час голодування.
Чому інтервальне голодування вважається корисним?
Вважається, що таким чином ми відтворюємо умови, в яких жили наші предки. Тисячі років тому пошуки їжі могли затягнутися на кілька годин і навіть днів – і весь цей час люди нічого не їли. Тому голодування може бути для нас корисним: окремі дослідження показують, що воно знижує ризик хвороб серця, цукрового діабету 2-го типу, раку, хвороби Альцгеймера і Паркінсона.
Інтерес до такої “дієти” особливо виріс після того, як в 2016-му японський біолог Йосінорі Осумі отримав Нобелівську премію за вивчення процесу аутофагії. Він з’ясував, що довгий стрес (зокрема, голодування) прискорює процес «самопоїдання», під час якого організм починає оновлюватися.
Системи відмови від їжі бувають різними:
- 16/8: можна приймати їжу тільки 8 годин на добу. Решту 16-постити.
- 5/2: пару днів в тиждень потрібно з’їдати по 500-600 калорій.
- Їж-стій-їж: пропонується 1-2 рази на тиждень голодувати по 24 години.
Але взагалі суть одна: відмовляєшся на певний період часу від їжі – отримуєш 100 очок до здоров’я.
Лікувальний ефект
Користь інтервального голодування до кінця не доведена. Група вчених з Грацського університету (Австрія) протягом чотирьох тижнів спостерігала за 60 добровольцями, які дотримувалися інтервального голодування. Експеримент тривав чотири тижні. Половина учасників (контрольна група) харчувалася як раніше, інша половина дотримувалася спеціального режиму – вони голодували по 36 годин, а потім протягом ще 12 годин могли їсти стільки, скільки захочуть.
Після чотирьох тижнів експерименту кожен з “голодуючих” втратив в середньому 3,5 кілограма, тоді як випробовувані контрольної групи — лише близько 200 грамів.
Серед інших позитивних ефектів були відзначені наступні: зниження артеріального тиску; поліпшення метаболічних процесів; збільшення концентрації поліненасичених жирних кислот в крові — речовин, які, згідно ряду спостережень, знижують ризик серцевих нападів та інших серцево-судинних захворювань.
В іншому дослідженні співробітники Массачусетського технологічного інституту з’ясували, що голодування протягом доби здатні призупинити старіння стовбурових клітин кишечника. Правда, дослідження проводилося на мишах.
Велику роль відіграє і час прийому їжі. Вчені знайшли зв’язок між схудненням і тим, коли людина отримує найбільш енергетично багатий прийом їжі (краще – вранці або вдень, але не ввечері), а також регулярністю харчування: якщо щодня харчуватися приблизно в один і той же час, травна система «знає», чого чекати, і працює як годинник.
Ризикувати чи ні
Голодування супроводжується неприємними відчуттями: дискомфортом в животі, дратівливістю і тривогою, відчуттям втоми, не кажучи вже про очевидне почуття голоду. Якщо зловживати такою практикою, вона може привести до дефіциту вітамінів і мінералів, який, в свою чергу, погано позначиться на здоров’ї.
Що ж стосується профілактики захворювань за допомогою голоду, то це питання спірне. Вчені поки що самі не зійшлися на думці, як воно працює, і де його можна використовувати.
Експериментувати інтервальне голодування можна тільки під наглядом фахівців, ретельно дотримуючись їх рекомендації. Чи принесе це користь невідомо, але шкоди вдасться уникнути.
