Шокова нирка: причини, симптоми, лікування

Шокова нирка – це серйозний медичний стан, який може виникнути внаслідок недостатнього кровопостачання нирок. Це надзвичайно небезпечна хвороба, оскільки нирки відіграють ключову роль у виведенні токсинів з організму та регулюванні рівня рідини та електролітів.

Шокова нирка може виникнути внаслідок різних причин, включаючи крововтрату, опіки, інфекції, алергічні реакції або серцеві проблеми, які обмежують кровопостачання до нирок.

Серед симптомів можуть бути погіршення сечовипускання, набряки, зміни в кольорі сечі, а також загальний стан шоку та біль в області нирок.

Лікування шокової нирки зазвичай включає в себе відновлення кровопостачання до нирок, а також лікування основного захворювання. У важких випадках може бути необхідний гемодіаліз або пересадка нирки.

Шокова нирка – це небезпечний для життя стан, який вимагає негайної медичної уваги, тому важливо швидко звертатися до лікаря при підозрі.

Причини

Шокова нирка: причини, симптоми, лікування 1

Викликати розвиток шокової нирки можуть наступні стани:

  • важкі травми або тривале здавлення органу;
  • травми і хірургічні операції, що призводять до септичних ускладнень;
  • синдром ДВЗ або рясна кровотеча;
  • шок при термічних опіках або при тепловому ударі;
  • виражене зневоднення при частій блювоті і діареї;
  • гострі отруєння токсичними речовинами;
  • шок після гемотрансфузій.
 

Шокова нирка може спричинити розвиток різних станів, які викликають шокову реакцію організму, при яких відбувається гостре зниження артеріального тиску. Під час таких атак тиск раптово підвищується, що призводить до зменшення тиску в клубочковому апараті і сповільнення фільтрації крові. Це впливає на обсяг утворення як первинної, так і вторинної сечі. У результаті цих змін пацієнт може стикатися з недостатнім виділенням сечі, або навіть анурією.

Під впливом шоку, що розвивається через вищезазначені причини, у ниркових тканинах відбуваються морфологічні зміни. У зв’язку з перерозподілом кровотоку, кров не надходить в корковий шар, але надмірно збільшує кровопостачання мозкового шару та юкстагломерулярного апарату. Ця перебудова кровообігу призводить до некротизації епітелію канальців і порушення функціонування нирок.

Шокова нирка стає набряклою та трохи збільшується в розмірах, а корковий шар має сірий відтінок. При мікроскопічному дослідженні тканин ураженого органу помітне зведення та ішемія коркового шару. У мозковому шарі може відзначатися надмірна кількість крові. При аналізі епітелію канальців виявляються дистрофічні зміни, які призводять до порушення засвоєння мікроелементів.

Стадії

При шоковій нирці виділяють 4 стадії перебігу цього стану:

  • стадія ураження нирок – триває кілька годин (іноді до 36 годин), проявляється ознаками стану, що викликає ниркову недостатність;
  • стадія олігурії (або анурії) – триває близько 10 днів і може призводити до летального результату, стан хворого погіршується, в добу виділяється не більше 0,5 л сечі, наростає інтоксикація, білок і еритроцити виводяться з сечею, в крові підвищується рівень калію;
  • стадія поліурії – триває близько 14-20 днів, функціонування нирок починає відновлюватися, в добу виділяється близько 1,5-9 л сечі, стан хворого поступово стабілізується;
  • стадія відновлення – нирки починають працювати в повному обсязі, фільтраційна функція відновлюється поступово (приблизно протягом півроку), відбувається відновлення роботи інших органів і систем.
 

Симптоми

Першим сигналом про розвиток шокової нирки є олігургія – зменшення об’єму виділеної сечі до 40-400 мл на добу. Хворий починає відчувати наростаючу слабкість, запаморочення, апатію, сонливість, втрату апетиту, а також відчуває неприємний запах аміаку з рота і бажання пити. Іншими симптомами є нудота та загальні набряки на тілі. Підвищений рівень калію в крові може призвести до відчуття “повзання мурашок” на стопах і долонях, судом і зниження сухожильних рефлексів.

Внаслідок інтоксикації організму та накопичення токсичних продуктів, які не виводяться з сечею, може виникнути ступор. У важких випадках інтоксикація може призвести до уремічної коми, супроводжуваної галюцинаціями і мареннями. При наростанні коми звужується зіниця, можуть виникати судоми окремих м’язів і збільшуються сухожильні рефлекси.

Тривалість олігурічної стадії може становити від 7 до 10 днів, і саме на цьому етапі може настати летальний результат.

При сприятливому розвитку подій функція нирок поступово відновлюється, і обсяг виділеної сечі збільшується до 1,5-9 літрів на добу. Початково сеча має блідий колір і низьку щільність, але протягом 14 днів ці показники стабілізуються. З організму починає виводитися більше азотистих сполук, стан хворого покращується, і настає одужання. Повне відновлення функції нирок та інших органів може зайняти півроку і більше.

Діагностика

Вогнища некрозу ниркової тканини будуть видні при проведенні УЗД нирок

Для виявлення шокової нирки хворому призначаються наступні дослідження:

  • УЗД нирок – виявляються зміни в товщині коркового і мозкового шару, визначаються вогнища некрозу, орган незначно збільшується в розмірах;
  • клінічний аналіз сечі – виявляється підвищення рівня лейкоцитів, циліндрів (гіалінових і зернистих), білка (більше 0,066 г/л), на стадії поліурії знижується щільність сечі;
  • біохімічне дослідження крові виявляється підвищення рівня азотистих продуктів, калію, натрію, АсАТ і АлАТ (при ураженні печінки).
    Всі діагностичні заходи при шоковій нирці проводяться в екстреному порядку, так як стан є небезпечним для життя пацієнта і вимагає негайного надання допомоги хворому.
 

Лікування

При розвитку шокової нирки хворого госпіталізують у відділення реанімації.

Для боротьби з нирковою недостатністю, спровокованою цим станом, проводять заходи для усунення причин його розвитку:

  • при гострих отруєннях хворому вводять антидоти;
  • при шокових реакціях проводять протишокову терапію (усувають артеріальну гіпотонію і стабілізують діяльність серця введенням кордіаміну і кофеїну);
  • для усунення інтоксикації проводять дезінтоксикаційну терапію;
  • для усунення зневоднення проводять внутрішньовенні вливання розчинів глюкози і Реополіглюкіну;
  • при масивних кровотечах заповнюють крововтрату шляхом переливання крові та її препаратів;
  • при важких травмах вводять знеболюючі засоби (Кетонал, Дексалгін, Промедол, Фентаніл);
  • при підвищенні рівня калію в крові до понад 6,5 ммоль/л у вену вводять розчин кальцію хлориду.
 

Протягом усього лікування обов’язково налагоджується моніторинг показників електролітів, сечовини і креатиніну в крові і сечі хворого. Для видалення з організму азотистих з’єднань проводиться гемодіаліз.

До якого лікаря звернутися та прогноз

Летальний результат при шоковій нирці відзначається в більше половини хворих. Особливо важким є цей стан, коли він виникає після небезпечних травм, післяопераційних періодів або через переливання крові. Часто виникає зупинка серця.

При спостереженні нудоти, запаморочення, наростаючої слабкості в поєднанні із зменшенням об’єму виділеної сечі, важливо негайно викликати швидку допомогу. Після підтвердження діагнозу за допомогою УЗД нирок і ряду лабораторних аналізів лікування пацієнта здійснюється спеціалістами, такими як реаніматолог та уролог.

Шокова нирка завжди є загрозливою для життя пацієнта та потребує негайного лікування.

Додано: 08/13/18 9:55
Категорія: Терапія
Оновлено: 09/14/23 11:53
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі