Неврастенія – це психічні розлади, які характеризуються загальною слабкістю, виснаженістю та погіршенням психоемоційного стану людини. Ця проблема часто зустрічається в сучасному світі, особливо серед людей, які піддаються значному психічному і фізичному стресу. Неврастенія може виявлятися у формі різних симптомів, включаючи втомлюваність, роздратованість, порушення сну та інші неприємні явища.
Однією з основних причин неврастенії є тривалий стрес, який може виникати на роботі, в особистому житті або під впливом зовнішніх факторів. Люди з неврастенією можуть відчувати себе виснаженими навіть після невеликих фізичних або психічних навантажень. Ця проблема може впливати на якість життя та привести до ряду інших психічних та фізичних захворювань.
Для боротьби з неврастенією важливо вчасно визначити її симптоми та звернутися до спеціаліста. Лікування може включати в себе психотерапію, лікарську підтримку та зміни в способі життя.
Причини
Неврастенія – це складний стан, і часто її розвиток може бути результатом комбінації кількох факторів.
- Сильний стрес, особливо тривалий або надмірний, може впливати на функціонування нервової системи і сприяти виникненню неврастенії. Психологічний тиск на роботі, в особистому житті або в інших сферах може призвести до виснаження.
- Перевантаження фізичною або інтелектуальною роботою, недосипання та недостатня відпочинку можуть впливати на функцію головного мозку і сприяти виникненню неврастенії.
- Сидячий спосіб життя та відсутність регулярної фізичної активності можуть призвести до погіршення функції нервової системи та викликати симптоми неврастенії.
- Недосипання або порушення сну можуть погіршити психоемоційний стан і сприяти виникненню симптомів неврастенії.
- Спадковість може впливати на схильність до неврастенії. Якщо ваші родичі мали подібні симптоми або були схильні до психоемоційних розладів, це може збільшити ваш ризик.
- Деякі хвороби, такі як хронічні захворювання, інфекції або гормональні розлади, можуть сприяти виникненню неврастенії.
- Окремі аспекти соціокультурного середовища, такі як соціальний тиск, очікування або конфлікти, можуть впливати на психічний стан та сприяти розвитку неврастенії.
Якщо ви відчуваєте симптоми неврастенії, важливо звернутися до кваліфікованого фахівця для оцінки та лікування. Терапія може включати психотерапію, фармакологічне лікування та зміни у способі життя для поліпшення психоемоційного стану.
Види і клінічні прояви
Виділяють 2 форми неврастенії, які відрізняються один від одного рівнем емоційного реагування хворого на навколишні події і ситуації. Це гіпер і гіпостенічна форми.
- Гіперстенічна форма характеризується стенізацією людини. Їй властива дратівливість, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (гіперестезія – звичайна мова здається надто гучною, звичне освітлення раптом стає занадто яскравим і так далі), порушення, неуважність уваги, схильність до афективних реакцій (афект – раптово виникає дуже яскрава емоція, чи то злість, роздратування, гнів, радість чи інша).
- Гіпостенічна неврастенія супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість зосередитися, млявістю, сонливістю, зниженням працездатності, швидкою виснаженістю незалежно від виду діяльності.
Характерною рисою неврастенії є послідовне включення різних систем організму у симптоматику хвороби.
Спочатку виникають порушення в роботі вегетативної нервової системи, які супроводжуються так званою дратівливою слабістю. Навіть незначні хвилювання чи фізичне навантаження можуть спричинити збільшене серцебиття, підвищене потовиділення, охолодження рук і ніг, втрату апетиту та проблеми зі сном.
Ці реакції виникають непередбачувано і можуть зникнути так само раптово, як і з’явитися. Наприклад, хвора людина може стрімко заснути, але вже при найменшому шумі прокинутися, або відчувати голод, але відразу ж починати відчувати огиду до їжі.
На цьому етапі також спостерігається особливий тип головного болю, який пацієнти описують як стиснення голови обручем. Цей біль зазвичай загострюється ввечері, особливо під час стресу або інтелектуальних навантажень, коли потрібна концентрація, іноді його можна відчувати пульсацією та шумом у вухах. Це сигнал про перевтому та стрес.
Дратівлива слабкість це інший симптом, який часто спостерігається на цьому етапі. Люди стають легко роздратованими, але ця емоція швидко заміщується втомою та виснаженням.
Наступним етапом є сенсомоторні порушення, які включають підвищену чутливість до зовнішніх подразників і відчуття власних органів. Люди можуть відчувати надмірну пітливість в спеку, мерзнути в холодну погоду, а несприятливі температурні коливання можуть викликати дискомфорт. Вони реагують на яскраве світло, відчувають тверде ліжко, різкі звуки їм здаються неприємними і виснажливими для слуху. Це може супроводжуватися шумом у вухах, відчуттям биття серця і дивними відчуттями в животі.
Все це сприяє розвитку іпохондричного синдрому, коли людина постійно фіксується на своїх фізичних відчуттях і переконує себе, що вона має серйозне соматичне захворювання. Вона звертається до фахівців, які не знаходять серйозних порушень, і це змушує її звертатися до інших лікарів, створюючи безкінечний цикл обстежень і консультацій.
Хворим важко виконувати точні рухи та роботу, яка вимагає дрібної моторики. Їх очікування часто є болісними.
Пізніше до цих симптомів приєднуються афективні порушення. Особи з неврастенією можуть втратити контроль над своїми почуттями, “вибухати” через мізерні речі, починати плакати, ображатися, а потім раптово заспокоюватися. Їх настрій стає нестійким, залежить від зовнішніх обставин, зазвичай він знижується та супроводжується невдоволенням собою та готовністю до образ.
Уранці суб’єктивний стан таких осіб зазвичай не дуже добрий, але з часом може трохи покращитися. Однак, якщо не надавати собі можливості відпочити, продовжувати працювати в умовах постійного стресу, симптоми неврастенії загострюються, важкості виникають в інтелектуальній діяльності, увага розсіюється, іноді важко зосередитися, або вони можуть навіть відчувати, що їх думки розгублюються і не можуть зосередитися на чомусь конкретному. Це призводить до втрати продуктивності і погіршує самооцінку.
Захоплення тим, що раніше приносило радість, і веселі компанії друзів можуть стати джерелом дратівливості і конфліктів, що ще більше ускладнює стосунки з оточуючими. Іноді неврастенія може викликати інші види неврозів.
Принципи діагностики
Діагноз «неврастенія» виставляє зазвичай лікар-невролог або психіатр/психотерапевт. Основу його складають скарги пацієнта, які лікар з’ясовує з особливою ретельністю, а також анамнез захворювання (історія його розвитку – що спровокувало початок, як розвивалися симптоми, з чим хворий пов’язує їх прогресування, а після чого він відчуває себе краще, проводилося якесь лікування, якщо так, то чим саме і з яким результатом, і так далі).
Поговоривши з пацієнтом, лікар оцінить його об’єктивний статус (неврологічний, психічний). На підставі отриманих даних він припустить наявність у хворого неврастенії або якоїсь іншої патології.
Щоб підтвердити діагноз, виключити інфекційну або органічну природу симптоматики (менінгіти, енцефаліти, атеросклероз, пухлини і так далі), застосовуються додаткові методи дослідження.
- реоенцефалографія;
- електроенцефалографія;
- комп’ютерна томографія головного мозку;
- магнітно-резонансна томографія головного мозку;
- консультація психолога.
- депресія;
- астенія, що виникла після травми або на тлі важкої соматичної патології;
- деякі форми шизофренії;
- соматоформний розлад.
Принципи лікування
Першочергова мета лікування – виключити стресовий фактор, тобто або вирішити наявну проблему, яка викликала неврастенію, або допомогти хворому зменшити її значущість, змінити до неї відношення, вирішити, що це не проблема». Важливо витягти людину з психотравмуючих умов життя, тому саме для цього осіб з даною патологією госпіталізують у стаціонар.
Також таким хворим рекомендуються прогулянки перед сном на свіжому повітрі, споглядання прекрасного, прослуховування гарної музики, повноцінне, вітамінізоване харчування, заняття творчістю.
Паралельно особи з неврастенією отримують медикаментозне лікування.
- транквілізатори (діазепам, нітразепам та інші);
- снодійні (золпідем та інші);
- адаптогени (екстракт елеутерококу, настоянка насіння лимонника, препарати на основі женьшеню);
- нейролептики (тіоридазин – у малих дозах чинить антидепресивну дію, у великих-седативну);
- загальнозміцнюючі препарати (гліцерофосфат кальцію, препарати брому, гопантенова кислота та інші);
- рослинні седативні засоби (на основі валеріани, пустирника, глоду та інші);
- лікарські засоби на основі кофеїну.
Звичайно, ці препарати призначають не всі одночасно, а до кожного пацієнта застосовують індивідуальний підхід, рекомендуючи лікування на підставі наявних симптомів.
- аутогенні тренування;
- психотерапія;
- електросон;
- рефлексотерапія;
- масаж;
- ароматерапія;
- арт-терапія та інші процедури.
Профілактика і прогноз
В більшості випадків, прогноз при цьому захворюванні є сприятливим. Приблизно 50% осіб, які стикаються з неврастенією, повністю одужують, і ще 25% відзначають стійке поліпшення свого стану. Проте, в окремих випадках, хвороба може мати тривалий перебіг, і симптоматика значно ускладнюється.
Ефективна профілактика полягає в навчанні правильної реакції на стресові ситуації, у здатності не брати їх занадто близько до серця, у меншому хвилюванні та переживанні, у відпочинку та здоровому харчуванні, в уникненні перевтоми, у виділенні достатнього часу для відпочинку, особливо нічного сну. Дотримання цих рекомендацій може значно знизити ризик розвитку неврастенії. Але якщо хвороба все ж виникла, своєчасне звернення до лікаря та дотримання його рекомендацій і призначень допоможе швидше впоратися з нею і відновити високу якість життя.
