Хвороба Блаунта – це викривлення гомілки у верхній частині. Через нього деформується вся нижня кінцівка, постава і хода людини порушуються.
Причини хвороби Блаунта
Хвороба Блаунта розвивається через порушення структури проксимального епіфізарного хряща (того, що ближче до тулуба) великогомілкової кістки. Справжні причини такого порушення не відомі.
Найбільш достовірним поясненням є те, що структура хряща порушується через збій внутрішньоутробного розвитку плода-в даному випадку, порушення розвитку великогомілкової кістки.
Вважається, що у ряду пацієнтів таке вроджене порушення не завжди виражене, а тому саме по собі не завжди призводить до виникнення описуваного захворювання – для його виникнення потрібен вплив сприяючих факторів.
- порушення сольового обміну;
- надмірні навантаження на нижні кінцівки – зокрема, як результат важкої фізичної праці або інтенсивних занять спортом;
- ожиріння;
- гормональні патології – зокрема, збої з боку гормонів щитовидної залози, які регулюють всі види обміну в організмі;
- занадто ранній початок ходьби дитини;
- дефіцит вітаміну D в організмі – через недостатнє його надходження з їжею і недостатнє перебування дитини на сонці;
- патології шлунково-кишкового тракту, в результаті яких всмоктування мінеральних речовин і вітаміну D порушується, виникає їх дефіцит в організмі.
Хвороба Блаунта може вражати одну або обидві нижні кінцівки. При двосторонньому патологічному процесі вираженість ураження може бути різною, через що ступінь прояву патології може відрізнятися (у одних пацієнтів хода страждає менше, в інших більше).
Залежно від того, який фрагмент епіфізарного хряща великогомілкової кістки вражений більше, може виникати викривлення гомілок двох типів – О-подібне і X-подібне. У рідкісних випадках при двосторонньому враженні виникають обидва типи патології – асиметричне порушення.
Помічено, що якщо хвороба Блаунта діагностована у кого-небудь з членів сім’ї, то у інших членів ризик виникнення захворювання зростає. Описані сімейні форми хвороби Блаунта. Такі нюанси підтверджують припущення, що причиною виникнення описуваної патології є внутрішньоутробні порушення.
Симптоми хвороби Блаунта
Без спеціального обстеження виявити порушення епіфізарних хрящів великогомілкової кістки не можливо. Але є непрямі ознаки, які вказують на порушення в даній локації.
- порушення ходи, а в запущених випадках явна кульгавість;
- обмежене згинання ураженої кінцівки в колінному суглобі;
- швидко виникає відчуття втоми при ходьбі.
Якщо патологію вчасно не діагностувати і не коригувати, то може виникнути деформація хребта за типом кіфосколіозу – його викривлення в передньозадній і бічній проекції.
Діагностика
Діагноз хвороби Блаунта ставлять на підставі скарг пацієнта (або батьків хворої дитини), деталей анамнезу (історії розвитку) патології, результатів додаткових методів обстеження.
При опитуванні лікар з’ясовує в першу чергу коли стали помітні ознаки патології та чи не було виявлено у пацієнта інших вроджених патологій.
Під час фізикального обстеження проводять огляд нижніх кінцівок, при цьому виявляють викривлення постраждалої кінцівки в положенні стоячи і при ходьбі.
- активних – їх пацієнт робить самостійно;
- пасивних – лікар охоплює однією рукою стегно пацієнта, іншою гомілку і проводить руху в колінному суглобі.
- рентгенографічне дослідження гомілок – на рентгенологічних знімках оцінюють ступінь викривлення ураженої нижньої кінцівки і зміни з боку потерпілого епіфізарного хряща;
- рентгенографічне дослідження тазостегнових суглобів і стоп – воно необхідне для виявлення їх деформації, яка може виникнути як вторинне явище;
- комп’ютерна томографія – КТ) – комп’ютерні зрізи дозволяють з більшою точністю оцінити зміни в постраждалому епіфізарному хрящі. Більш інформативним є вдосконалений варіант КТ – мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ).
Лабораторні методи дослідження мало інформативні.
Диференціальну (відмінну) діагностику хвороби Блаунта в першу чергу проводять з рахітом, пухлинами і остеодистрофіями великогомілкової кістки.
Лікування
Методи лікування хвороби Блаунта консервативні і оперативні.
- ортези – це ортопедичні пристосування, які дозволяють виправити форму деформованої нижньої кінцівки;
- ЛФК під контролем лікаря;
- масаж;
- фізіотерапевтичне лікування – зокрема, озокеритові та парафінові аплікації;
- вітамінотерапія.
- істотне порушення з боку епіфізарного хряща великогомілкової кістки;
- виражені клінічні прояви патології;
- низька ефективність консервативного лікування або і зовсім її відсутність.
Зазвичай проводять розсічення великогомілкової кістки з подальшим накладенням апарату Ілізарова, що дозволяє хрящам зростити і придбати правильну форму.
Хірургічне лікування можуть проводити в кілька етапів.
Наслідками хвороби Блаунта є порушення постави і ходи, артроз колінного суглоба, його дегенеративно-дистрофічне ураження та плоскостопість.
Якщо хворобу Блаунта своєчасно не лікувати, то у пацієнта можуть виникнути психологічні розлади через відчуття власної неповноцінності.
Профілактика та прогноз
Так як справжні причини виникнення хвороби Блаунта невідомі, то і специфічних методів профілактики не розроблено.
- забезпечення матері майбутньої дитини нормальними умовами перебігу вагітності, що дозволить зменшити ризик порушення внутрішньоутробного розвитку;
- профілактика, діагностика та лікування порушень сольового обміну, ожиріння, гормональних патологій, які можуть стати поштовхом до розвитку патології;
- дозування навантажень на нижні кінцівки;
- своєчасний початок ходьби дитини;
- профілактика, діагностика і лікування дефіциту вітаміну D в організмі – в тому числі попередження, виявлення і лікування патологій травної системи, на тлі яких може бути порушене всмоктування вітаміну в ШКТ.
Прогноз при хворобі Блаунта для життя сприятливий, захворювання не представляє для нього ніякої небезпеки.
- вираженість порушень з боку епіфізарного хряща великогомілкової кістки;
- своєчасність виявлення патології;
- адекватність призначень, своєчасність проведення хірургічного втручання, якщо таке показано.
