Хондроматоз суглобів – це рідкісне хронічне захворювання, яке поступово прогресує. Воно відзначається заміщенням клітин синовіальної оболонки суглобів хрящовими клітинами, що називається метаплазією.
У патології існує чимало синонімів, таких як “синовіальний хондроматоз”, “синовіальний остеохондроматоз”, “кораловий суглоб” і “синдром Лотша”, які можуть зустрічатися в різних літературних джерелах.
Серед тих, хто страждає від хондроматозу, переважно чоловіки у віці від 20 до 60 років, які складають 60-75% від усіх хворих. Середній вік початку хвороби – 40 років, але іноді ця патологія може розвиватися навіть у новонароджених дітей.
Класифікація
Виділяють вроджений (який розвинувся внутрішньоутробно) і набутий (постнатальний) хондроматоз.
- стабільну (в області ураженого суглоба налічується до 10 одиничних або до 25 первинно-множинних хрящових тіл; нові тіла яких не формуються, або утворюються вкрай повільно);
- прогресуючу (нові хондромні тіла утворюються швидко, і це безперервний процес; число їх може досягати кількох сотень);
- рідкісні (хондроматоз слизових сумок, хондроматоз сухожильних піхв, остеоматоз).
Причини і механізм розвитку хвороби
На жаль, на сьогоднішній день причини розвитку цієї патології залишаються невідомими. Раніше припускалося, що травми суглобів та інфекційні захворювання можуть бути факторами ризику, але сучасні дослідження відкидають ці гіпотези.
Однією з теорій є теорія Лексера, яка стверджує, що хондромні тіла в синовіальній оболонці суглобів формуються з ембріональних зачатків хрящової тканини, що потрапила туди під час розвитку людини в ембріональний період.
Проте послідовники професора С. А. Рейнберга переконані, що метаплазія є наслідком набутого процесу, і її ініціюють невідомі фактори, що залишаються загадковими навіть на сьогодні.
Деякі спеціалісти розглядають хондроматоз як особливий вид доброякісних первинних пухлин суглобової сумки.
У процесі розвитку хондроматозу суглобів, клітини синовіальної оболонки суглоба частково замінюються хрящовими клітинами. Це призводить до утворення хрящових тіл, що мають форму куль, в товщі оболонки. Деякі з цих тіл поступово збільшуються в розмірі, піднімають синовіальну оболонку і захоплюють її з собою. Після цього хрящові тіла повністю оточують оболонку і створюють враження, що вони зростають у порожнину суглоба, з’єднану тільки тонкою ніжкою з суглобовою капсулою. З часом ця ніжка може перекрутитися і обірватися, залишаючи хрящові тіла в порожнині суглоба, де вони можуть вільно переміщуватися.
Поверхневі шари цих тіл можуть покриватися вапняком або стати кістковими, що призводить до утворення різноманітних структур, подібних до “шкаралупи” у різній товщині.
За мірою розвитку патологічного процесу, порожнину суглоба та всі його кишені можуть заповнити такі хрящові тіла. Синовіальна оболонка суглоба стає більш в’ялою, з’являється багато складок і ворсинок. На внутрішній поверхні оболонки розташовані ніжки відірваних хрящових тіл, які залишаються прикріпленими до оболонки і нагадують ягоди на стеблах за формою.
Клінічна картина: симптоми
- Найбільш часто, в 42 % випадків, уражається колінний суглоб.
- Другий за частотою – тазостегновий суглоб, він вражається в 21 % випадків, тобто у кожного п’ятого хворого.
- Приблизно з однаковою частотою страждають ліктьовий (8 %), плечовий (7 %) і гомілковостопний (6 %) суглоби.
- Ще рідше – в поодиноких випадках – патологічний процес локалізується в інших суглобах (променево-зап’ястковому, дрібних суглобах кистей і стоп).
Хондроматоз – це хвороба, яка впливає лише на один суглоб у людини, і враження декількох суглобів одночасно вкрай рідкісне.
Хвороба характеризується поступовим початком. Деякі пацієнти спостерігають зв’язок між розвитком хондроматозу та попередніми травмами цього суглоба. Уражений суглоб стає болючим, і збільшується в об’ємі через нагромадження рідини у його порожнині (розвиток синовіту). Температура шкіри над ураженою областю може злегка підвищитися. Обмеження обсягу рухів у суглобі також є характерним.
Якщо хрящове тіло виходить у порожнину суглоба, пацієнт відчуває гострий біль, і функція суглоба блокується – він стає нерухомим до того моменту, поки патологічний фрагмент самостійно не вийде у просвіт суглобової капсули (після цього рухи відновлюються в повному обсязі).
Хронічний хондроматоз призводить до утворення контрактур (обмежень пасивних рухів у суглобі), гіпотрофії м’язів, що оточують його.
Постійна травматизація суглобового хряща патологічними фрагментами призводить до розвитку вторинного остеоартрозу. У таких випадках болі в суглобі підсилюються під час рухів, і може відчуватися хрускіт (це явище називається крепітацією).
Цікаво, що внутрішньосуглобові тіла, розташовані близько до поверхні, іноді можна відчути пальцями та навіть змістити їх.
Принципи діагностики
Щодо діагностики хондроматозу, найбільш доступним та широко використовуваним методом є рентгенографія. Цей метод доступний практично для кожного пацієнта і може бути проведений у прямій, бічній, а при необхідності і в інших проекціях.
Характерна рентгенограма хондроматозу полягає у виявленні овальних або круглих тіней у порожнині суглоба. Ці тіні мають різну інтенсивність та неоднорідність, а також чітко визначені межі. Вони можуть бути відокремлені одна від одної та оточені обідком, який представляє з себе вапнякові осади, відомі як “шкаралупа”. Розміри цих тіней можуть коливатися від 1-2 мм до 5 см, і їх кількість може становити від трьох-п’яти до сотень і навіть декількох тисяч. Іноді ці тіні можуть об’єднуватися в конгломерати, утворюючи так званий “кораловий суглоб”.
Цікавим є той факт, що в ряді випадків конгломерати тіней можуть знаходитися далеко від суглоба, де розпочалася патологія, наприклад, на рівні середини стегна при локалізації процесу в колінному суглобі. Це пов’язано з високою розтяжністю суглобової капсули. Крім того, рентгенограма може показувати зміни, які є характерними для вторинного остеоартрозу.
- УЗД враженого суглоба;
- термографію;
- артрографию;
- магнітно-резонансну томографію;
- КТ-артрографію.
У випадках, коли інформації з рентгенограми недостатньо для точної діагностики, може бути призначена комп’ютерна томографія, оскільки вона має більшу чутливість.
У складних діагностичних ситуаціях може бути проведена артроскопія, яка, в деяких випадках, може бути використана як лікувальна процедура. Гістологічне дослідження синовіальної оболонки може підтвердити наявність патологічних хрящових клітин і підтвердити діагноз.
Диференціальна діагностика
Хондроматоз суглобів має подібну клінічну картину з деякими іншими захворюваннями. Важливо відрізнити їх один від одного і виставити правильний діагноз.
- хронічні артрити (зокрема, первинний остеоартроз);
- хвороба Кеніга;
- неврогенна остеоартропатія;
- міофасцити міозит;
- первинне новоутворення кістки.
У більшості випадків відрізнити ці захворювання допомагає рентгенографія.
Тактика лікування
Всі випадки синовіального хондроматозу потребують хірургічного лікування. Ця процедура може включати артротомію або артроскопічну операцію.
Під час хірургічного втручання лікар видаляє відколоті фрагменти хряща і виправляє пошкоджену синовіальну оболонку. У важких випадках може бути необхідно видалити її повністю.
Іноді може виникнути потреба у проведенні артропластики або ендопротезування пошкодженого суглоба. Головним показанням до таких операцій є виражений вторинний остеоартроз.
На жаль, після дбайливого оперативного лікування хондроматозу можуть виникнути рецидиви, а радикальні втручання можуть призвести до стійкого порушення функції суглоба.
Ускладненнями операції іноді можуть бути гемартроз (збільшення кількості крові в порожнині суглоба) та синовіїт.
- компреси;
- лазеротерапію;
- прогрівання;
- вправи лікувальної фізкультури;
- заняття на тренажерах.
Мета реабілітації: відновити кровообіг в області оперованого суглоба і нормалізувати процеси вироблення його тканинами синовіальної рідини.
До якого лікаря звернутися і прогноз
Якщо ви маєте підозру на синовіальний хондроматоз суглобів, важливо звернутися до ортопеда. При необхідності лікар може надати направлення на консультацію до ревматолога, щоб виключити інші захворювання суглобів. У лікуванні цього захворювання також можуть брати участь фахівці з фізіотерапії та масажисти.
Синовіальний хондроматоз суглобів – це хронічне захворювання, яке характеризується утворенням хрящових фрагментів в синовіальній капсулі суглоба та їхнім потраплянням у суглобову порожнину. Симптоми цього захворювання включають біль та збільшення об’єму пошкодженого суглоба, а також обмеження рухів у ньому.
Для діагностики зазвичай використовується стандартний метод – рентгенографія в двох проекціях. В більшості випадків цей метод є достатнім для постановки діагнозу, але іноді можуть бути потрібні інші додаткові дослідження.
Лікування синовіального хондроматозу є оперативним. Обсяг операції залежить від ступеня захворювання. Важливо діагностувати хворобу якнайшвидше, оскільки це спрощує операцію і покращує прогноз одужання.
У більшості випадків прогноз є позитивним, але іноді можуть виникати рецидиви після операції. Лише в окремих випадках хондроматоз може перерости в злоякісну форму. Функціонування суглоба після лікування залежить від стадії захворювання та наявності ускладнень.
