Фурункул на носі це запалення волосяного фолікулу в області носа, яке може супроводжуватися болями, почервонінням та нагноєнням.
Зазвичай фурункули в носі виникають через бактеріальну інфекцію, коли стафілококові бактерії потрапляють в волосяний фолікул і спричиняють запалення. Існує кілька факторів, які можуть сприяти виникненню фурункула, включаючи незадовільну гігієну, травми, або ослаблену імунну систему. Незважаючи на те, що фурункули рідко призводять до серйозних ускладнень, важливо розуміти їхні симптоми та правильно обирати методи лікування для швидкого полегшення та запобігання подальшому розвитку проблеми.
Причини розвитку фурункула в носі
Фурункул носа виникає при враженні волосків, які ростуть напередодні порожнини носа. Але також він може з’являтися при зростанні на спинці або крилах носа великих товстих волосків.
Як і при аналогічному ураженні інших локацій, причина розвитку фурункула носа це гноєтворні бактерії. Також може приєднатися вторинна інфекція – зазвичай це неспецифічні інфекційні збудники: стрептококи, кишкова паличка, бактероїди, протей. Досить не часто в біологічному матеріалі (гнійно-некротичному вмісті, віддаленому при розтині фурункула носа) виявляють специфічних збудників – мікобактерії туберкульозу і так далі.
Найчастіше у пацієнтів з даним захворюванням виявляють золотистий і епідермальний стафілокок.
- неправильний догляд за шкірою носа;
- її розчісування при свербінні (наприклад, в разі алергічних реакцій);
- звичка очищати порожнину носа за допомогою пальця;
- випадкове поранення шкіри носа – зокрема, в побуті або на виробництві.
- ослаблення імунітету – як результат імунодефіцитів або використання імуносупресорів (препаратів для штучного пригнічення імунітету – наприклад, у трансплантології для запобігання відторгнення пересаджених органів тканин);
- часте перебування в умовах забрудненого атмосферного повітря без будь-яких захисних пристосувань;
- загальне ослаблення організму після перенесених хвороб, операцій і травм.
Зазвичай фурункул носа виникає при проникненні інфекційного збудника в волосяний мішечок контактним шляхом ззовні. Виникає класичний інфекційно-запальний процес, який трансформується в гнійний.
Фурункул носа частіше буває одиничний, рідше множинний. Стадія інфільтрації (запальне ураження) може тривати в середньому від одного до трьох днів, далі виникає стадія нагноєння з приблизно тієї ж середньої тривалості. При самостійному прориві гною або його видалення настає стадія одужання, яка може затягнутися до чотирьох-семи днів.
Симптоми розвитку фурункула в носі
Ознаки фурункула носа – місцеві. Загальна симптоматика з’являється, якщо патологічний процес ускладнюється, а інфекція проникає в кров, розноситься по всьому організму і викликає інфекційне ураження інших органів і тканин.
- ущільнення тканин;
- поява гнійного вогнища з характерною гнійною верхівкою;
- почервоніння шкірних покривів навколо нього;
- біль.
- за локалізацією – в області фурункула;
- по розповсюдженню – іррадіація відсутня;
- за характером – в стадії інфільтрації ниючі, в стадії нагноєння смикаючі;
- за вираженістю – відчутні, неприємні, що викликають відчуття стійкого дискомфорту;
- по виникненню з’являються практично відразу з виникненням фурункула, різко зникають при його спонтанному прориві.
Діагностика
Фурункул носа важко сплутати з якимось іншим захворюванням даної локації. При цьому важливо не тільки поставити точний діагноз, але з’ясувати, чи немає передумов для подальшого поширення інфекції.
За характером перебігу даного захворювання можна припустити по розвиток інших патологій. Так, при швидкому розвитку фурункула носа роблять припущення про порушення імунної відповіді, а по повторним виникненням захворювання – про так звану дрімаючу інфекцію.
- що передувало виникненню фурункула носа;
- як часто пацієнт хворіє інфекційними патологіями (це побічно вказує на можливість розвитку імунодефіцитів);
- чи не спостерігалося у хворого загальної симптоматики – підвищення температури тіла, слабкості, нездужання і так далі.
- при місцевому огляді – шкіра носа в місці ураження червона, напружена, виявляється гнійне вогнище з білястою великою «точкою» на верхівці;
- при пальпації (промацуванні) – навколо гнійного вогнища намацують ущільнені тканини, пацієнт вказує на хворобливі відчуття при пальпації.
З додаткових методів використовують лабораторні. У загальному аналізі крові виявляють підвищення кількості лейкоцитів (лейкоцитоз) і ШОЕ, при бактеріоскопічному обстеженні гною, віддаленого під час операції, ідентифікують збудника, при бактеріологічному – провівши посів гною на поживні середовища, по вирослих колоніях визначають тип збудника, що спровокував хворобу.
Диференціальну діагностику фурункула носа проводити зазвичай не доводиться, так як ознаки патології показові.
Лікування фурункула в носі
Фурункули носа це серйозний стан, який вимагає хірургічного втручання. Залежно від розміру фурункула, процедура може бути як медичною маніпуляцією, так і операцією.
Під час операції фурункул носа розрізають, видаляють некротичний стрижень та гній, і очищають порожнину антисептичними засобами, такими як фурацилін. Після цього накладається антисептична пов’язка, і в ніс вводиться турунда, зволожена гіпертонічним розчином.
Після операції проводиться промивання порожнини до її повного очищення від гнійного вмісту.
Оскільки носові судини пов’язані з судинами інших структур обличчя і черепа, існує ризик інфікування останніх. Тому після операції призначають антибактеріальні ліки, такі як еритроміцин, цефалоспорини (цефаклор, цефіксим) та інші.
Важливо уникати спроб видавити некротичний стрижень та гній, оскільки це може руйнувати лейкоцитарний бар’єр навколо ураженої області, що призводить до поширення інфекції на здорові тканини.
Одним з типових ускладнень фурункула є абсцес, що представляє собою закриту порожнину з гноєм. Інфекція з первинного ураження може поширитися по всьому організму, спричиняючи ускладнення, такі як енцефаліт (запалення мозкових тканин) і абсцес головного мозку (гній в тканинах головного мозку).
Профілактика
- правильний санітарно-гігієнічний догляд за шкірою носа;
- уникнення розчісування при свербінні;
- уникнення ситуацій, що загрожують пораненням шкіри носа;
- зміцнення імунітету;
- перебування в умовах забрудненого атмосферного повітря з використанням засобів індивідуального захисту (масок);
- зміцнення організму після перенесених хвороб, операцій і травм.
Прогноз при фурункулі носа в цілому сприятливий, але при самолікуванні або ігнорування приписів лікаря можуть наступити ускладнення, пов’язані з поширенням інфекції в інші органи і тканини.
