Бронхіт – це захворювання дихальних шляхів, при якому бронхи, що сполучають трахею з легенями, запалюються і стають подразненими. Це стан, який може виникнути з різних причин, і він поділяється на кілька основних типів, включаючи гострий і хронічний бронхіт.
Гострий бронхіт зазвичай розвивається внаслідок вірусних інфекцій, таких як грип або респіраторний синцитіальний вірус (RSV). Основними симптомами гострого бронхіту є сухий, болючий кашель, підвищена температура тіла, біль в грудях і загальна слабкість. Кашель може бути дратівливим і викликати дискомфорт.
Хронічний бронхіт характеризується тривалим запаленням бронхів і зазвичай пов’язаний з курінням або подразниками у повітрі. Симптоми хронічного бронхіту включають тривалий кашель з виділенням слизу, затруднене дихання, втомленість та задишку при фізичному навантаженні.
Бронхіт може також виникати як результат алергічних реакцій на пилок, тютюновий дим, забруднене повітря або інші алергени, і це називається алергічним бронхітом. У дітей, особливо маленьких, інфекція респіраторним синцитіальним вірусом може призвести до бронхіоліту.
Лікування бронхіту зазвичай включає в себе прийом ліків для зменшення запалення, контроль симптомів і, у випадку бактеріальної інфекції, протибіотики. Головна мета лікування – полегшення дихання і покращення стану пацієнта. Важливо звернутися до лікаря для точної діагностики та визначення оптимального лікування.
Причини бронхіту
Бронхіт може виникати з різних причин.
- Найпоширенішою причиною гострого бронхіту є вірусні інфекції, такі як грип, респіраторний синцитіальний вірус (RSV), риновіруси та інші. Ці віруси можуть запалити бронхи і призвести до розвитку захворювання.
- Хоча віруси є найпоширенішою причиною гострого бронхіту, іноді бактерії, такі як Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae, можуть також спричиняти це захворювання.
- Куріння є однією з основних причин розвитку хронічного бронхіту. Тютюновий дим подразнює бронхіальні трубки і може призводити до їхнього запалення на протязі тривалого часу.
- Вдихання шкідливих речовин, таких як хімічні речовини, пил, забруднене повітря або ірритуючі гази на робочому місці, може також викликати бронхіт.
- Алергічні реакції на аерозольні алергени, такі як пилок, тваринний пух, грибок або хімічні речовини, можуть сприяти розвитку алергічного бронхіту.
- В деяких випадках, підвищена вологість і холодний клімат можуть сприяти розвитку бронхіту, особливо у людей з високим ризиком.
- Імунітет може бути пригнічений внаслідок певних станів, таких як захворювання імунодефіциту (наприклад, ВІЛ/СНІД), що підвищує ризик розвитку бронхіту при вірусних або бактеріальних інфекціях.
Симптоми бронхіту
- слабкість;
- сонливість;
- зниження працездатності.
Може виникати дискомфорт при ковтанні, головний біль, незначне підвищення температури, нежить. На цьому етапі можна запідозрити у себе респіраторне захворювання, наприклад, ГРЗ, ГРВІ і навіть грип.
Другою ознакою бронхіту є кашель. Спочатку відходження мокротиння не спостерігається, але незабаром з’являються виділення, що мають жовтуватий або зеленуватий відтінок. Кашель посилюється вночі, і на його тлі присутні слабко виражені хворобливі відчуття в області грудей.
У ряді випадків, кашель протягом усього періоду хвороби залишається сухим. Це нехороша ознака, так як відходження мокротиння є показником того, що в бронхах йде процес очищення. Якщо мокрота не відхаркується, значить, вона дуже в’язка. Це тягне за собою закупорку бронхів, поширення запалення на трахею або легені.
При своєчасній терапії поліпшення стану зазвичай відбувається протягом одного тижня, але кашель може зберігатися і довше, до трьох тижнів, з поступово зменшуваною інтенсивністю. У тому випадку, якщо кашель посилюється і відзначається підвищення температури у пацієнта, лікар може запідозрити розвиток ускладнень.
Картина хронічного бронхіту не відрізняється додатковою симптоматикою. В період загострення, який може протікати до декількох місяців, хворого мучить посилюється кашель, слабкість, задишка при незначних навантаженнях і в стані спокою. Температура тіла звичайно не підвищується вище субфебрильних цифр. Може хронічний бронхіт протікати і без температури в принципі. У стані ремісії пацієнта нічого, крім задишки, не турбує, однак, рентген легенів показує характерні зміни в бронхах.
Методи діагностики бронхіту
Діагностика бронхіту найчастіше проводиться на підставі огляду пацієнта. Наявність кашлю з мокротою при незначному підвищенні температури – головні ознаки захворювання.
- Клінічний аналіз крові. Головний показник, на який варто звернути увагу – це швидкість осідання еритроцитів. При будь-якому запальному процесі імунна система викидає в брову специфічні білки, які повинні знищити джерело інфекції. Разом з тим ці речовини «склеюють» еритроцити крові. Другим показником запального процесу є лейкоцити. Підвищення їх рівня в сироватці крові свідчить про активність імунної системи.
- Рентгенографія (флюорографія) грудної клітки. Її завдання – оцінити стан легеневої тканини, щоб виключити пневмонію та онкологічні захворювання легенів.
- Аналіз мокротиння дозволяє зрозуміти, що стало причиною розвитку запалення – вірус, бактерія або гриби, і підібрати адекватну терапію. Виявлені бактерії перевіряються на чутливість до антибіотиків. Для проведення аналізу хворий відкашлює мокротиння, поміщає її в стерильний посуд і доставляє в лабораторію. Дуже важливо, щоб матеріал потрапив до лаборантів як можна швидше.
- Бронхоскопія дозволяє зсередини побачити стан тканин бронхів, оцінити їх прохідність і вміст. Процедура передбачає введення через ніс або рот в бронхи бронхофіброскопу, що представляє собою тонку трубку. Маніпуляція проводиться під місцевою анестезією і дозволяє в разі необхідності зробити біопсію тканин.
- Спірографія виконується з метою виключити бронхіальну астму. Процес спрямований на вимірювання обсягу вдихуваного і видихуваного повітря через рот, виконується натще і не вимагає спеціальної підготовки.
Лікування бронхіту
При призначенні терапії лікар завжди враховує наявність супутніх захворювань, а також можливість розвитку ускладнень. У більшості випадків, бронхіт не вимагає призначення будь-яких етіотропних препаратів.
Рекомендується постільний режим і рясне пиття для зняття інтоксикації. Для полегшення стану хворому призначають жарознижуючі препарати (парацетамол), муколітики бронхолітики у вигляді інгаляцій, які розширюють шляху бронхів, тим самим полегшуючи процес дихання, або для прийому всередину.
Під час гострої фази захворювання важливо відмовитися від куріння, уникати перебування в холодних, вологих приміщеннях, правильно харчуватися і зменшити фізичне навантаження.
Хороший ефект дає фізіотерапія – електрофорез препаратами іонів кальцію. Процес цей безболісний та безпечний, але вимагає щоденного відвідування фізіотерапевтичного кабінету.
Якщо після проведеного лікування лікар не бачить поліпшення стану хворого, він призначає курс антибіотиків, які підбираються виходячи з даних, отриманих на підставі аналізу мокроти. При відсутності такого аналізу спеціаліст, швидше за все, порекомендує антибіотик широкого спектра дії, щоб не допустити пневмонії.
Якщо в ході діагностики встановлено, що бронхіт має алергічну природу, пацієнту показані антигістамінні препарати і виключення контакту з алергеном. Якщо алерген невідомий, то необхідно усунути найбільш ймовірні: пил, шерсть домашніх тварин, побутова та виробнича хімія, а також тютюновий дим і лікарські препарати.
При одужанні, хворому рекомендується виконувати лікувальну гімнастику або робити нетривалі прогулянки в середньому темпі по лісі, набережній, і так далі.
Якщо бронхіт перейшов у хронічну стадію, то терапія в період загострень призначається за такою ж схемою, як і при гострому бронхіті. У період ремісії рекомендується санаторно-курортне лікування, прийом імунокоректорів, створення сприятливих кліматичних умов для роботи і вдома. Будь-який бронхіт передбачає негайну відмову від куріння, в тому числі і пасивного.
Профілактика бронхітів
Профілактика бронхіту спрямована на зменшення ризику розвитку цього захворювання.
- Одним із найефективніших способів запобігання гострого бронхіту є вакцинація проти грипу та деяких видів бактерій, що можуть викликати бронхіт. Зверніться до свого лікаря для рекомендацій щодо вакцинації.
- Здоровий спосіб життя, включаючи збалансовану дієту, фізичну активність, відпочинок і уникнення стресу, допомагає підтримувати сильний імунітет.
- Куріння є однією з головних причин розвитку хронічного бронхіту. Якщо ви курите, розгляньте можливість припинення цієї шкідливої звички.
- Спробуйте уникати вдихання шкідливих речовин, таких як хімічні пари або дим, особливо на робочому місці. Використання захисних засобів може бути корисним для захисту дихальних шляхів.
- Регулярне миття рук з милом і водою допомагає запобігти передачі вірусів і бактерій, які можуть спричиняти гострий бронхіт.
- Спробуйте уникати контакту з людьми, які мають респіраторні інфекції, особливо при сезоні вірусних захворювань. Використання респіраторних масок може бути корисним у публічних місцях.
- Правильне утримання гігієни дихальних шляхів: Проводьте вологе прибирання у вашому домі, щоб уникнути накопичення пилу та алергенів, які можуть подразнювати бронхіальні шляхи.
Особливості перебігу бронхітів при вагітності
Вагітні жінки більшою мірою схильні до захворювання бронхітом, тому їм необхідно особливо ретельно дотримуватися заходів профілактики.
- Природне зниження імунітету в період виношування дитини. Плід по відношенню до організму матері є чужорідним, тому імунна система жінки функціонує не так інтенсивно, як до вагітності, щоб не відбувалося відторгнення ембріона.
- Плід тисне на діафрагму, через що вона стає менш рухомою при процесі дихання. Це тягне за собою порушення кровообігу, а, отже, може обумовити виникнення патологічних і функціональних змін. Слиз, що з’являється при бронхіті, не може швидко відійти з кашлем, що затягує і ускладнює перебіг хвороби.
- Природна зміна гормонального фону під час вагітності спричиняє набряк слизової бронхів.
Симптоматика при захворюванні бронхітом вагітної жінки нагадує класичну, однак, прояви можуть бути виражені значно сильніше – вище цифра температури, більш явна астенія.
Дуже важливо на початковому етапі захворювання вчасно звернутися до лікаря: терапевта, пульмонолога до 32 тижня вагітності, і акушера-гінеколога після 32 тижня. Необхідно дотримувати строгий постільний режим, щоб виключити розвиток ускладнень. Для того щоб інтоксикація, яка виникає при запальному процесі, не принесла шкоди дитині, необхідно збільшити кількість випитої за добу рідини в 1,5 рази.
При цьому важливо стежити за утворенням набряків, тривожними симптомами стануть пастозність повік, і вм’ятини після натискання пальцем на передню частину гомілки. Питний режим повинен складатися з води кімнатної температури і вище, морсів, компотів, відварів трав, молока (при переносимості).
Не рекомендується самостійно призначати собі препарати: терапію повинен проводити лікар, враховуючи факт виношування дитини, загальний стан вагітної та супутні захворювання.
