Порушення слуху це загальний термін, який охоплює різноманітні захворювання та прояви, що впливають на сприйняття звуків. Аудіометрія допомагає визначити причину втрати слуху або глухоти, оцінюючи чутливість до звукових хвиль.
Аудіометрія – це метод обстеження, призначений для оцінки гостроти слуху. Додаткові завдання включають в себе оцінку здатності слухового апарату сприймати звукові хвилі і його калібрування. Це обстеження проводиться лікарем-отоларингологом.
Існує безліч станів, які можуть спричинити тимчасове погіршення слуху, такі як отити, наявність інородних предметів у слуховому проході та сірчані пробки.
Попередній огляд та результати аудіометрії, представлені у вигляді графіків, дозволяють не лише виявити втрату слуху, але й встановити точну причину, що, в свою чергу, допомагає вибрати ефективну тактику лікування.
Показання для аудіометрії
Аудіометрія, як метод обстеження, проводиться для оцінки гостроти слуху, і при виявленні порушень вдається визначити їх причину.
- хронічну або гостру приглухуватість, пов’язану з порушеннями нервово-судинного русла (нейросенсорного генезу);
- зміни слуху, пов’язані із запаленням лор-органів;
- отосклероз – патологічний ріст кістки в середньому вусі.
Аудіометрія необхідна і для оцінки слухового апарату, підбору його звукової чутливості і контролю якості лікування.
Переваги цього методу обстеження полягають і в тому, що відсутні будь-які обмеження і протипоказання. Аудіометрія може проводитися в будь-якому віці, незалежно від наявності супутніх захворювань.
- Обстеження займає лічені хвилини.
- Точність. Використання сучасних технологій і новітніх приладів дозволяє виявити зміни слуху на ранніх етапах їх появи, отже, призначити лікування, запобігти погіршення стану та можливі наслідки.
- Безпека. Відсутність протипоказань і побічних ефектів робить цей метод обстеження універсальним і може проводитися навіть у найменших пацієнтів.
- суб’єктивна, поділяється на мовну і тональну, і завжди необхідна безпосередня участь пацієнта: відповідь, реакція та ін.;
- об’єктивна, може бути комп’ютерною і акустичною, і результати не залежать від відповіді пацієнтів, тобто його безпосередня участь не потрібна.
Суб’єктивна аудіометрія та її методи
Рекомендована для обстеження слуху дітей у віковій групі 5-7 років, а також дорослих. За рахунок безпосередньої участі пацієнта, якому необхідно реагувати на сигнали, такі методи об’єднують під терміном «поведінкова аудіометрія».
Проведення поведінкової аудіометрії дозволяє оцінити роботу органів слуху в цілому, як єдиного механізму, без поділу на складові. В цьому і полягає обмеженість цього методу обстеження – немає можливості діагностувати місце розташування проблеми, що зобов’язує проводити додаткові методи обстеження.
- Аудіометр. Для якісної і кількісної оцінки слуху використовується електроакустичний прилад.
- Обладнане приміщення. Приміщення, в якому проводиться обстеження, має бути звукопоглинальним.
- Бажання пацієнта. Пацієнт повинен не тільки дати згоду на обстеження, але і чітко розуміти інструкції від лікаря і виконувати їх.
- визначення відстані, при якій пацієнт сприймає (або перестає) розмовну мову;
- камертонні тести;
- використання аудіометрів.
Найпростіший тест, який не вимагає обладнання, коли лікар оцінює відстані сприйняття розмовної мови. Лікар знаходиться від пацієнта на певній відстані і пошепки вимовляє двозначні числа. Поступово відстань між лікарем і пацієнтом збільшується. Як тільки пацієнт перестає чути шепіт лікаря, оцінюється відстань і аналіз отриманих даних.
Оцінити звукосприйняття дозволяє метод Бінга, для проведення якого потрібен камертон. Його ніжку фіксують за вушною раковиною, то відкриваючи, то закриваючи слуховий прохід пацієнта, просять оцінити сприйняття звуку. Звукосприйняття вважається нормальним, якщо звук голосніший, коли слуховий прохід закритий.
Аналіз результатів, отриманих при проведенні камертонних тестів, а також шепітної мови, дозволяють лише орієнтовно судити про характер зниження гостроти слуху.
Розуміння мови — це складний механізм, що залежить від злагодженої роботи центрального і периферичних відділів органу слуху. І часом проблема криється саме в цьому механізмі. Для оцінки роботи цієї системи проводиться мовна аудіометрія.
Через спеціальні прилади або ж кістковий вібратор подається фонограма — це спеціально підібрані слова за певним алгоритмом. При цьому пацієнта просять повторювати слова, які він чує. Кількість правильно названих слів переводять у відсотки – це і є результат обстеження.
Об’єктивна аудіометрія
Завдяки використанню високотехнологічного обладнання, комп’ютерна аудіометрія стала найточнішим методом обстеження пацієнтів для оцінки гостроти слуху. Її перевага полягає в тому, що отримані дані не залежать від реакції пацієнта. Часом навмисні дії або незнання можуть вплинути на результати обстеження.
У процесі комп’ютерної аудіометрії пацієнт може бути у стані спокою. Електрод прикріплюється до вуха, і він отримує звукові сигнали різних частот. Спеціальні датчики реєструють реакцію мозку на кожен отриманий сигнал. Отримані дані передаються на комп’ютер, де спеціальна програма проводить їх аналіз і видає результати.
Аудіометрія може поєднуватися з іншими методами діагностики, що дозволяє вичерпно оцінити функцію слуху та виявити порушення, що впливають на сприйняття звуків, а також інші патології. Наприклад, для оцінки розладів вестибулярного апарату використовується вестибулометрія.
Порушення гостроти слуху або глухота можуть мати різну природу і бути пов’язані з порушеннями в передачі сигналів по слуховому нерву. Комбінування різних методів обстеження спрощує постановку діагнозу і забезпечує більш ефективні заходи лікування, порівняно з вузькоспеціалізованими обстеженнями.
